«Приватизована Польща» або як земляки на заробітках зустрічають безвіз?

13738091_1121681847878080_2036861721334282022_o-bigВсі українці, що переїжджали в автобусі переїзд Шегині — Краковець були радісні й збуджені. А що? Візу видану по купленому виклику консул в Луцьку затвердив, страж цільний всіх нормально пропустив, не сильно перевіряв торебки. Вдалося навіть перевезти 2 банки сала, і 3 кружальця смаженої домашньої ковбаси. Це нічого, що у нас африканська чума у тварин була (карантин — то для боягузів), 2 блоки сигарет вправно розпихано по штанах і кофтах. А ми вже їдемо і все добре.

Та раптом сусідка поряд, з характерною західноукраїнською говіркою, запитує подругу: «А як це зараз же з цим безвізом буде? То що це зараз всі хохли рвонуть до нас? На роботу?». Я затих, і тихенько повернувся, щоб зрозуміти й скласти для себе «раму». До кого, до нас — мали рвонути, і які ж хохли? І що ж це за робота ради якої так всі мають переживати? Звичайна українська жінка, карі очі — чорні брови, руки які знають що таке праця і не дуже що таке пілінг, 35-45 на загорілому від сонця обличчі. Все ж нічого, така українка гарно виховує дітей, шанує чоловіка, глядить господарство чи квартиру, нормальна жінка. Та враз її обличчя під час діалогу змінюється, з’являється легка пиха надмірність та зверхність, і що ж я чую? А те що зараз в Україні чорна біда, не на Сході, не в АТО, а саме тут наЗападенщині. Клята влада заморила всіх, не дає нормально працювати, і взагалі хіба 3 тисячі то гроші? Он у пана якраз домовилась за 10 злотих за годину на трускавки (полуниці), і 2 блоки зараз скине, та заробить гривень 600. Але погано. Бо той клятий Порошенко робить той безвіз і зараз усі українці (СТОП, не українці, а саме хохли) ринуть в Польщу. Будуть чіплятись за любу роботу, ясно ж що будуть робити за безцінь, аби тільки вивчити мову і зачепитись як найкраще. Навіщо ж? Хай би краще сиділи в себе, а не перлись в ту Варшаву, і мови не знають, бидлота неотесана. Це ж вони зараз нас же позоритибудуть, оплачуючи парувки в супермаркеті, чи просячи поповнити рахунок…. тьфу…. і взагалі хай би сиділи собі окремо, а ми окремо, на своїй території. Саме страшне це те, що ніхто її навіть не спробував зупинити, і більшість ствердно кивала головами й «угукала». А чого лізуть? Варшава не гумова і ціни зіб’ють. По автобусу розтікся запах запарених в кульочках котлет, та бутербродів, шаруділи бумажки. А стюарт полька, проходила між рядами й питала що для панства дати, гербатки чи кави.

 

Хохли, бидло, українці…. наскільки притаманні є нам ці слова, що ми вкладаємо в них коли називаємо так своїх земляків? Це образа? Чи може статус? А може, як Зеленський казав, українець по трохи трансформується в хохла, який потім деформується в бидло. І чи може, українець бути бидлом? Бидло — це свині, кози, корови…. тварини одним словом.

Люди Західної України, та невже ж бажання грошей, так впливає на вас, та ваші рішення проти своїх же земляків? Як ви можете так зневажати свою землю, на яку повернетесь коли закінчиться віза. Звідки така бридливість і зневажливі виказування про своїх? Хто ж з вас приватизував ту Польщу, на яку маєте право тільки ви, і ваші родичі? І що за таке інстинктивне бажання територіально від всіх відгородитись, що за латентний сепаратизм? Можливо головні вороги не там, а тут?

От такі думки обіймали мене в автобусі при переїзді Шегині — Краковець….

P.S. Коли ж я поставив ці питання тій жінці, вона просто знітилась і мовчала. Ми сильні, слово сказати, та за слова не відповідати….

джерело

 

поділитись в соцмережах