Ужгород, що зникає. Давайте збережемо те, що ще залишилося (ФОТО)

dsc_0593_fit_content_widthПісля варварського зруйнування будинку Фунданича ужгородська громада виявила неабияку активність і зараз намагається знайти шляхи, щоб законодавчо унеможливити такого роду дії в майбутньому. І це насправді чудово.  uzhgorod.in

Саме в рамках ініціативи #saveuzhgorod мені хотілося б нагадати про деякі інші пам’ятки архітектури нашого міста, які  ще існують, але вже зараз знаходяться  на межі знищення. На превеликий жаль, крамницю Фунданича вже не повернути, але давайте спробуємо зберегти те, що ще залишилося.

Один з таких об’єктів – будинок на вул. Другетів, 65.

Як на мене – ця, колись навіть дещо пафосна будівля, є однією з тих родзинок, що мала б прикрашати Ужгород і певним чином характеризувати певний період його історії, забудови, розвитку. Це досить характерний тип житлової забудови часів Австро-Угорщини – довгий фасад вздовж вулиці на першій лінії, з великою брамою, що веде у просторий двір.

Я не спеціаліст в архітектурних жанрах, тому не беруся визначити стиль – барокко це, класицизм чи ще щось. У барельєфах, на мою думку, спостерігаються давньоримські мотиви. Можу, звісно, помилятися.  Але чітко розумію головне:  цей будинок напрочуд гарний. І ліпнина, якою він був прикрашений, нічим не гірша, ніж напис над загубленою крамницею. Те, що схожих елементів збереглося більше, аж ніяк не говорить, що вони банальні і не заслуговують на увагу та збереження. Вже не кажучи про старовинну столярку вікон – цей елемент взагалі масово знищується в Ужгороді навіть на більш міцних історичних будівлях, адже саме вікна виламують у першу чергу, замінюючи їх на дешевенький металопластик.

Але на даний момент цей будинок знаходиться в жалюгідному стані і схоже, що нинішні власники готуються до його знесення. Двір заріс бур’янами. Фасадні вікна забиті дошками. Скло розбите. Стріха частково зруйнована. Частина ліпнини відвалилися, хоча за тими зразками, що залишилися, при бажанні її цілком можливо відновити, реанімувати.

Подивіться на фото самі.

Ужгород, що зникає. Давайте збережемо те, що ще залишилося (ФОТО) (e;ujhjl) (DSC_0598)
Ужгород, що зникає. Давайте збережемо те, що ще залишилося (ФОТО) (e;ujhjl) (DSC_0597)
Ужгород, що зникає. Давайте збережемо те, що ще залишилося (ФОТО) (e;ujhjl) (DSC_0588)
Ужгород, що зникає. Давайте збережемо те, що ще залишилося (ФОТО) (e;ujhjl) (DSC_0596)
Ужгород, що зникає. Давайте збережемо те, що ще залишилося (ФОТО) (e;ujhjl) (DSC_0590)
Ужгород, що зникає. Давайте збережемо те, що ще залишилося (ФОТО) (e;ujhjl) (DSC_0599)
Ужгород, що зникає. Давайте збережемо те, що ще залишилося (ФОТО) (e;ujhjl) (DSC_0592)
Ужгород, що зникає. Давайте збережемо те, що ще залишилося (ФОТО) (e;ujhjl) (DSC_0594)
Ужгород, що зникає. Давайте збережемо те, що ще залишилося (ФОТО) (e;ujhjl) (DSC_0593)
Ужгород, що зникає. Давайте збережемо те, що ще залишилося (ФОТО) (e;ujhjl) (DSC_0587)

 

Щось заворушилося в душі, защеміло у серці, щось зачепило, заболіло, еге ж?

Зараз в обласному центрі активізувалися громадські об’єднання, окремі небайдужі ужгородці. Тому цей матеріал – певний заклик до них: давайте спробуємо врятувати те, що поки що можливо. Буде прикро, якщо на цьому місці невдовзі з’явиться скляно-бетонний багатоповерховий монстр.

поділитись в соцмережах