Василь Анталовський: «Дендропарк «Березинка» — одне з найулюбленіших місць закарпатців»(Відео)

14194258_10210245311239794_1092825144_n

Ось уже понад півстоліття улюбленим місцем відпочинку багатьох закарпатців є дендропарк «Березинка. Березинка — дендрологічний парк місцевого значення в Україні. Розташований у межах Мукачівського району Закарпатської області, неподалік від північно-західної околиці села Березинка, при автошляху Н 09, лісництво Березинка (урочище Нодьлігет, квартал 3).

Від грибів до рідкісних рослин

«Дендрарій був закладений в 1957 році інженерами лісового господарства Мукачівщини в дуже короткі терміни. Можна сказати, що основна частина рослин з’явилася в 50-х роках 20-го століття з метою дослідження нових видів  лісоутворюючих  порід. У дендропарку випробувано понад 350 видів деревно-чагарникових порід», — розповідає директор лісгоспу Василь Анталовський.

«Для того щоб простіше спостерігати за рослинами, дендропарк розділений на сектори. У першу чергу дендропарк має наукове і культурно-освітнє значення. На його території ростуть рослини, завезені з різних куточків земної кулі. Також дендропарк вносить великий розвиток в екологічну просвіту населення, так як тут проходять уроки природознавства у школярів з різних районів Закарпатської області та учнів зі шкільних лісництв. 99% відвідувачів — це жителі Закарпаття, але є й іноземці та жителі з інших областей України, які мандрують Карпатами. У парку є туристично-рекреаційні пункти, де можна культурно відпочити» – зазначає директор лісгоспу.

«У дендропарку відбирають найстійкіші і продуктивні форми рослин. Як правило, в дендрарій завозять три саджанця одного виду рослини, але приживаються з них далеко не все, багато гинуть. На території «Березинцки» ростуть і гриби. У дендрарії проводиться і селекційна робота. Саджанці наших рослин користуються великим попитом у місцевих жителів. Працівники дендропарку охоче діляться насінням, розповідають про секрети змісту тієї чи іншої рослини, пояснюють як перетворити маленький саджанець в красиве дерево на дачній ділянці, діляться секретами догляду та розмноження», — розповідає інженер з лісовідновлення Мукачівського держлісгоспу В’ячеслав Турецьков.

«В основному вирощують ітродуценти – дерева, завезені з різних континентів, схожих за своїми кліматичними умовами до наших. Серед них чимало екзотичних порід. Прогулюючись парковими алеями можна зустріти дорослі дерева секвої, болотяного кипарису, кедри гімалайський, ліванський, атласький, різноманітну кількість ялиць, піхт та сосен, ликвидамбар смолистий, криптомерію японську, аралію манжурську та інші. Є також і місцеві культури, так звані аборигени. Це, в першу чергу, берека, яка своїми якостями прирівнюється до ебонового дерева, а за своїми технічними характеристиками набагато краща за дуб. Водночас ця культура відома і як лікарська рослина. Колись через прекрасні характеристики деревини її масово знищували, подібно до тиса ягідного. Та найбільшу колекцію у «Березинці» становлять дерева породи бук. У 1995 році тут навіть проводився Всесвітній симпозіум наукових організацій із 30 країн саме з питання вирощування букових», — наголошує В’ячеслав Олексійович.

поділитись в соцмережах