Зворотний бік «Привату»

4_inРазом із націоналізацією 100% акцій Приватбанку, українські державні органи отримали доступ до баз даних банку та інформації про рахунки близько 20 мільйонів громадян. Очевидно, що в державі з широкою «сірою зоною» якась частина власників рахунків у «Приваті» могли, м’яко кажучи, забувати сплачувати податки зі своїх надходжень на ці рахунки. Як вітчизняні податківці можуть розпорядитися цією інформацією?

Після націоналізації найбільшої фінансової установи в країні уряд отримує повний доступ до баз даних про стан справ клієнтів ПриватБанку. Поки що ця інформація залишається під грифом «банківська таємниця», і зняти цей «гриф» може тільки суд або зміна нормативів, якщо таке буде потрібно.

Разом з тим загальносвітова практика свідчить, що все більша кількість контролюючих органів на рівні держав та їх об’єднань прагнуть до нагляду за транзакціями своїх громадян як у національному банківському полі, так і за його межами. Це робиться з метою боротьби за чистоту фінансів, в рамках деофшоризації або протидії податковим ухильникам.

Наприклад, кілька років тому Німеччина отримала в своє розпорядження інформацію про рахунки її громадян на території Швейцарії. Після низки розслідувань влада ФРН мала чітке уявлення, до кого з німців слід навідатися з податковою перевіркою і подальшими штрафами.

 

А країні, яка одночасно є і банкіром, і податковим відомством, набагато простіше моніторити банківську інформацію.

«Держава отримала великий подарунок: держоргани фактично мають доступ до баз даних і знають, хто, кому і скільки переказав грошей. Далі логічно, якщо держава збере аналітиків, представників податкової адміністрації, антикорупційного бюро та прокуратури. Кожен із них виділить свій сектор, який йому цікавий. Податкова зі свого боку буде шукати людей, які не декларували доходи і не платять податки», ─ припускає адвокат, партнер практики правової безпеки бізнесу АТ «Юскутум» Денис Овчаров. Потім, за його словами, увагу може бути проявлено до компаній, що здійснювали будь-які платежі через іноземні юрисдикції, ─ зі звірянням руху грошей по рахунках.

«Щороку ми повинні подавати декларацію про доходи. Якщо податки заплачені, питань не буде. Якщо ж тепер є ризик, що держава дізнається, що податок не сплачено, отже, воно стимулюватиме до сплати», – каже Овчаров.

Щодо частки тіньової економіки, зосередженої в транзакціях клієнтів ПриватБанку, експертні оцінки істотно різняться. Так, аналітик банківського ринку Андрій Оністрат озвучив припущення, що в системі «Приват24» обслуговуються до 95% тіньових транзакцій. Інші опитані Forbes експерти уточнюють, що «Приват24» не може бути центром з обслуговування тіньових потоків, оскільки основна частина таких розрахунків проводиться в готівкових доларах. А самі учасники неформального сектору намагаються не перетинатися з банкірами.

«Людина, яка не платить податки, робить усе, щоб ні в одному банку ніякі неформальні доходи не фігурували. Яка «тінь», якщо всі банківські операції контролюються? ─ міркує голова Спілки податкових консультантів Леонід Рубаненко. ─ Ухилення ж, або мінімізація допускалися завжди. Ще Ніцше сказав: «як тільки почали народжуватися податки, почали з’являтися способи їх мінімізації». Але держава завжди все контролювала саме через банки».

Якщо ПриватБанк витримає «панічне» навантаження в суспільстві, влада теоретично може проявити цікавість до суті його транзакцій. Для цього потрібно буде отримати інформацію щодо юридичних і фізичних осіб і їх кодів, співвіднести її із доступною інформацією про задекларовані податки і фактично нараховані доходи, яка є розпорядженні банку і в базах даних податкової, а далі ─ звертатися до клієнтів за роз’ясненнями щодо причин різниці.

На питання Forbes про те, чи почала Державна фіскальна служба перевірку рахунків юросіб у ПриватБанку, глава відомства Роман Насіров на момент підготовки матеріалу не відповів.

«Може бути проведено розслідування щодо ймовірного ухилення від податків власників рахунків, але щоб воно було масовим, необхідний ресурс. Важливо розуміти, що доступ до інформації про транзакції в банку і так не був обмежений, адже swift-перекази з-за кордону ні для кого не приховані. Мені невідомо, щоб в Україні була офіційна структура, яка могла в масштабі держави займатися «вибиванням» боргів із неплатників», ─ вважає власник Honest&Brigh Ltd Ярослав Ломакін. «Можна припустити, що бази даних «Привату» будуть досліджені податківцями. Не виключено, що ці ж податківці самі є в цих же базах даних», ─ іронізує Ломакін.

У Союзі податкових консультантів вважають, що якщо гроші приходять на рахунки клієнтів із формулюванням «позика», то питань щодо них виникати не повинно. «Про тих, хто отримує гроші в ПриватБанку, мали подбати ті, хто відправляв їм гроші. І повірте ─ європейці знають, яке формулювання потрібно було використовувати, щоб тут все нараховувалося без питань з боку податківців», ─ каже Леонід Рубаненко.

Експерти нагадують, що під обов’язковий податковий моніторинг сьогодні підпадають всі транзакції понад 50 000 гривень. А якщо суми виявленого ухилення будуть вищими, ніж 700 000 гривень, то мова може йти про кримінальну відповідальність. Разом із тим, запит від держави на перевірку податкової дисципліни клієнтів «Привату» якщо і надійде, то не найближчим часом. «Щоб уникнути соціальної напруги, влада навряд чи поспішатиме з таким процесом», ─ упевнений глава адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

джерело

поділитись в соцмережах